Наукові статті

У нас можна замовити підготовку статті англійською мовою. Докладніше >>>

Дисертації

Знайдемо бібліотечний матеріал для вашої дисертації. Докладніше >>>

Антиплагиат

Перевіримо вашу дисертацію на запозичення з російських дисертацій. Докладніше >>>

Захист дисертації


Процедура захисту має форму публічної наукової дискусії, в якій можуть взяти участь не тільки офіційно призначені виступаючі, а й усі члени ради, а також будь-який присутній.

Засідання вченої ради, на якому відбувається захист, фіксується за допомогою технічних засобів. Розшифрована і засвідчена фонограма є стенограмою засідання; вона зберігається у вченій раді до остаточного рішення про присудження наукового ступеня.

На захисті дисертації мають бути присутні не менше 2/3 складу спеціалізованої вченої ради за умови, що в ньому беруть участь не менше 3-х докторів наук за спеціальністю кандидатської дисертації.

На захисті мають бути присутніми офіційні опоненти. В крайньому випадку, допускається відсутність одного з опонентів з поважної причини і за умови, що його відгук про роботу був позитивним.

Засідання спеціалізованої вченої ради із захисту дисертації відбувається відповідно до певної процедури. Відкриває засідання голова, він фіксує наявність кворуму, виконує ряд інших формальностей, зокрема оголошується назва дисертації, ПІБ її автора, опонентів, найменування провідної організації. Далі слово надається вченому секретарю, який повідомляє про надання всіх необхідних для захисту документів, зачитує коротку біографію дисертанта, оголошує наявність актів впровадження результатів дослідження.

Після цього слово надається самому здобувачеві, який зачитує або викладає в усній формі (що краще) свою доповідь, підготовлену заздалегідь.

Бажано, щоб на захисті дисертант тримався спокійно, з гідністю, але, в той же час, не слід надмірно підкреслювати свої досягнення, демонструючи небачену ерудицію. Мова повинна бути нормальною по гучності і не дуже швидкою. Найбільш прийнятна спокійна викладальна манера виступу.

Оскільки доповідь являє собою заздалегідь підготовлений і відрепетируваний текст, то перший найбільш відповідальний момент - це відповіді на питання. Саме тут члени ради дивляться на дисертанта найуважнішим чином - наскільки самостійно він орієнтується в науковій проблемі.

Дуже важливо, щоб відповіді на питання були правильними, ясними і чіткими, звучали впевнено і переконливо.

Можливі два варіанти формулювання відповідей. Претендент може уважно вислухати всі питання і по можливості їх записати; це дасть йому час для обмірковування відповідей. Другий варіант реальний, якщо здобувач володіє знаннями настільки, що може відповідати на питання відразу і в порядку їх надходження. Цей варіант справляє гарне враження; до того ж при докладній відповіді на попереднє запитання може відпасти необхідність в наступних питаннях, і загальне число питань таким чином зменшиться.

В середньому дисертанту задається не більше десяти запитань. Питання, що задаються на захисті, як правило, можна віднести до одного з трьох зазначених нижче типів:
- питання, що задаються з метою уточнити наукові позиції, окремі положення дисертації, визначення понять, факти тощо;
- питання, що задаються з метою підтримати дисертанта, дати йому можливість деталізувати найбільш цікаві та сильні сторони роботи;
- питання, викликані незадоволеністю членів ради від заслуховування доповіді, перегляду автореферату або дисертації. Питання цього типу легко відрізнити від інших за інтонаціями, якими вони задаються, спрямованості тощо. І тут дисертанту необхідно бути особливо уважним, по можливості дати вичерпні відповіді.

Впевненість відповідей на поставлені запитання значною мірою впливають на результати голосування. Слід також зауважити, що на захистах не найкраще враження залишають дисертанти, які нічого не змогли сказати по суті висловлених зауважень і з усіма погодилися.

Після того як здобувач відповість на всі питання, зазвичай слово надається його науковому керівнику або консультанту, який характеризує відношення претендента до роботи і його особистісні якості, що розкрилися в процесі наукового співробітництва.

Потім оголошуються відгук провідної організації та інші відгуки на дисертацію та автореферат, надіслані до ради. Якщо відгуки містять зауваження і побажання, слово надається претендентові, який відповідає на всі зауваження і побажання.

Далі виступають опоненти. В їхньому виступі мають бути викладені, як мінімум, всі зауваження і пропозиції, які мали місце в письмовому варіанті відгуку.

Після відповідей здобувача на виступи опонентів (текст відповідей має бути продуманий заздалегідь), вчена рада переходить до наступного етапу процедури захисту - до дебатів, в яких мають право взяти участь не тільки члени ради, а й усі присутні в залі. Виступаючі в коротких повідомленнях викладають свою оцінку наукової роботи здобувача. Після закінчення дебатів претендентові знову надається слово, в якому він повинен в коректній формі дати відповідь на виступи учасників обговорення, а також подякувати керівнику, опонентам, раді, всім тим, хто будь-яким чином брав участь у захисті даної дисертації.

На цьому підводиться підсумок захисту. За пропозицією голови ради обирається лічильна комісія для проведення таємного голосування. Всі сторонні і особи, які не мають права голосу у вченій раді, виходять із залу, і здійснюється закрита процедура голосування, в ході якої здобувачеві присуджується або не присуджується вчений ступінь. Ступінь присуджується, якщо не менше трьох чвертей присутніх на захисті членів ради проголосували позитивно. Лічильна комісія веде протокол, на підставі якого після закінчення процедури приймається висновок ради з даної дисертації. Текст висновку стверджується відкритим голосуванням, після чого голова офіційно оголошує присутнім про рішення ради.