Як обрати тему наукової статті?

.Згідно з вимогами ВАК / МОН, наукові статті здобувачів наукового ступеня повинні відображати основні результати, отримані в дисертаційній роботі. Тобто, такі статті мають бути не просто самі по собі, а як мінімум, стосуватися тематики дисертаційної роботи, в ідеалі - відображати її основні результати. Статті, написані всупереч цим простим правилам, можуть не увійти до числа мінімальних публікацій, встановлених ВАК / МОН для здобувачів наукових ступенів, а значить, витрачений на них час і витрачені на їх публікацію гроші пропадуть даремно.

Тому правильний вибір тем для наукових статей насправді дуже важливий. Тут можливі два випадки. У першому випадку дисертація, або розділ чи кілька розділів вже є - і по ним потрібні статті. Може бути і так, що нічого цього немає, але є узгоджений з науковим керівником план. Це більш легкий випадок. У другому випадку - крім теми нічого немає. Але терміново потрібно написати одну або кілька статей для звіту про виконану аспірантом роботу, які увійшли б згодом до числа обов'язкових мінімальних публікацій.

Розглянемо перший випадок. Припустимо, є план або навіть написані окремі розділи дисертації. План має приблизно такий вигляд (кількість розділів, підпунктів може бути іншою):

Вступ
Розділ 1. Назва розділу 1.
1.1.
1.2.
1.3.
Висновки до розділу 1.
Розділ 2. Назва розділу 2.
2.1.
2.2.
2.3.
Висновки до розділу 2.
Розділ 3. Назва розділу 3.
3.1.
3.2.
3.3.
Висновки до розділу 3.
Висновки.

Щоб в ідеалі дотримати вимоги до публікації основних наукових результатів дисертації, необхідно по кожному розділу опублікувати як мінімум одну статтю. Всього (на момент написання цієї статті) аспіранту потрібно як мінімум 5 статей. Докторанту потрібно як мінімум 20 статей. Ми не будемо розглядати детально вимоги до статей докторантів - передбачається, що докторанти більш досвідчені, оскільки мали досвід написання статей при отриманні ступеня "кандидат наук".

Отже, якщо потрібно 5 статей, а розділів всього 3 - найкраще написати по 1-2 статті по кожному розділу, так, щоб в сумі було 5 статей, а ще краще одна стаття "про запас" - разом 6 статей. Це не суворе правило, але бажане. Наприклад, якщо якийсь розділ малоінформативний або маленький (в деяких спеціальностях є такі розділи як "обговорення отриманих результатів", "методи дослідження" та ін. Ще раз: не в усіх, а саме в деяких), статтю по ній написати не вийде, та й не потрібно.

Отже, ми визначилися, наприклад, що по першому розділу бажано написати дві статті. Дивимося назви пунктів в плані, приблизно виходячи з них, можна дати назви своїм статтям. Нічого складного, правда?

Розглянемо тепер другий випадок - є тема дисертації, але більше нічого немає, навіть плану, а статті одна або дві - потрібні, і досить терміново.

В такому випадку ми беремо тему дисертації та складаємо одну-дві теоретичні теми для статей. Теми обираємо такі, щоб написані за ними статті згодом можна було включити, хоча б частково, в текст дисертації, щоб заощадити згодом собі трохи часу і грошей. Першу статтю цілком можна написати за термінологією, стосовно до теми вашої дисертації. За обраною вами тематикою і з суміжних питань напевно працювали до вас інші вчені. І вони щось досліджували і давали якісь визначення і висловлювали свої наукові думки. Ось і можна написати статтю за схемою, що Іванов досліджував те і те, і пропонував ось таке трактування, Петров досліджував це в такому аспекті (...) і пропонував своє визначення (...). Сидоров - відповідно своє. Ну а ви бачите такі-то переваги і недоліки в їх підходах і стосовно до своєї теми і логіки дослідження пропонуєте своє визначення поняття, яке, на вашу думку, краще тим-то і тим-то. Другу ж статтю, якщо нічого не приходить в голову, можна написати за темою, близькою до назви теми всієї дисертації, присвятивши її, наприклад, якійсь певній теоретичній стороні теми дисертації.

Отже, коли приблизні дві теми статті у вас вже є, можна сідати писати. А остаточно тему статті можна буде сформулювати, коли вона буде вже написана. Можливо, і науковий керівник дасть вам якусь пораду.

При цьому варто взяти до уваги, що назви статей не рекомендується починати зі слів "До питання про...", "Ще раз до питання про...", "Актуальні питання...", "Деякі питання...", "Дослідження питання...","Матеріали до вивчення...". Наприклад, статтю "До питання про переваги комбінованої терапії при артеріальній гіпертензії" краще назвати так: "Переваги комбінованої терапії при артеріальній гіпертензії". Адже фрази, на кшталт "до питання про...", не несуть жодного смислового навантаження. Деякі журнали в своїх вимогах прямо забороняють подібні обороти в назві статті. Хоча варто відзначити, що ряд інших журналів друкують статті з такими назвами, в чому можна легко переконатися, подивившись назви вже опублікованих статей.

Багато авторів статей цікавляться, а який повинен бути її розмір, скільки сторінок? Розмір статті не лімітується і може варіюватися. При цьому у кожного видання можуть існувати свої обмеження. Наприклад, престижне видання не дозволить, швидше за все, друкувати "водичку" на 25 сторінок. А видання звичайнісіньке, що бере оплату посторінково, навпаки зацікавлене, щоб сторінок було побільше. На наш погляд, мінімальний розмір статті обумовлений "структурою ВАК". Якщо її дотриматись, то вже розмір статті буде ніяк не менше стандартних 5 стор. А4 (14 шрифт, інтервал 1,5). Але втиснути в 5 стор. статтю зі структурою нелегко, тому зазвичай розмір статті трохи більший. Ну а максимальний розмір? На наш погляд, статті занадто великого обсягу потрібно розбивати на кілька статей. Була у вас одна стаття, а стане дві. Це ж, навіть, добре. Крім того, опублікувати статтю розміром 25 або 30 сторінок буде нелегко. Її просто багато редакцій не захочуть брати до друку. А ті, що візьмуть - зажадають більших грошей за такий фоліант. Ну а сенс? Велика стаття, буде зарахована точно так само як і маленька або середня за обсягом стаття - як одна стаття.

Таким чином, на наш суб'єктивний погляд, оптимальний обсяг наукової статті залежить від її тематики, але в середньому знаходиться десь в межах 8-16, максимум 20 стандартних сторінок.

Наразі ринок статей на замовлення в Україні став дуже конкурентним. В умовах падіння попиту (кількість захистів за останні 10 років знизилася утричі) виконавці змагаються хто саме запропонує найнижчу вартість і отримає замовлення, а хто залишиться без роботи. Нині наукову статтю на цьому ринку можна замовити за ціною менше 1000 грн. Автори рівня не нижче "доктора наук" обіцяють "плідно працювати" над науковою статтею декілька тижнів усього за 500-1000 грн. гонорару.

Якщо раптом виявилося, що підготовлена вами до друку стаття має недостатню унікальність - можемо зробити її рерайт. В результаті рерайту наукової статті її унікальність буде збільшена до необхідного рівня. Наші фахівці, що виконують рерайт, дуже добре знайомі зі специфікою статей науковців і здобувачів. Це не те саме, що стаття студента, або рерайт кулінарної статті на сайт. Науковий рерайт буде виконано грамотно та досить швидко. Науковий стиль та фахову термінологію буде збережено. Таким чином, ми можемо допомогти Вам швидко і правильно розв'язати цю проблему. При цьому суворо дотримуємося конфіденційності. Звертайтеся.