Підбір першоджерел. Робота з інформацією

Роботу з джерелами оптимально поділити на кілька етапів:
- попередній вибір назв джерел у електронних каталогах, реферативних оглядах, списках літератури тощо;
- пошук самих джерел у відповідності зі сформованим списком;
- аналіз першоджерел, їх відбір, ксерокопіювання, конспектування.

Крім монографій, публікацій, статей слід ознайомитися з авторефератами вже захищених дисертацій, а ще краще - з оригіналами цих дисертацій. Перегляд вже завершених дисертаційних досліджень доцільний з кількох міркувань:
- якомога чіткіше визначити, за якими напрямками вели дослідження ваші попередники, щоб не повторювати їх роботу;
- можна значно швидше вивчити різні точки зору на питання, пов'язані з темою дослідження;
- з'явиться більш чітке уявлення, як виглядає "живцем" кандидатська дисертація;
- можна вивчити бібліографічний список літератури - як правило, 150...250 джерел в кожній дисертації, а часто і більше.

Пошук дисертацій, захищених в Україні можна здійснити тут: пошукова форма по дисертаціях (бібліотека Вернадського) .

Для складання найбільш повного попереднього списку літератури необхідно переглянути каталоги, журнали, дисертації, збірники наукових праць.

Починати перегляд періодичних журналів найкраще з останнього номера за кожен календарний рік. Як правило, в останньому номері є зміст опублікованих статей за весь попередній рік.

Бібліографічні видання-покажчики містять впорядковані бібліографічні записи; в них вказується, що видано з того чи іншого питання в тій чи іншій галузі знань. Бібліографічні покажчики складаються з переліку бібліографічних записів, часто без анотацій і рефератів. Реферативні видання містять також реферати, де в стислому вигляді відображений основний зміст оригіналу публікації. Їх недолік - поява інформації з деяким запізненням; також не виключені певні прогалини в переліку публікацій.

Крім перерахованого, інформація про літературу може бути знайдена у внутрикнижних та пристатейних списках літератури.

Маючи на руках сформований список літератури, можна починати ходити по бібліотеках і збирати інформацію: дивитися що є, обирати те, що потрібно, робити анотації, замітки, виписки, ксерокопії. Не забувайте при цьому підписувати ксерокопії, інакше згодом буде невідомо, кому належать відзняті фрагменти та на них буде важко проставити коректні посилання, що внаслідок цього може призвести до проблем з плагіатом.

Якщо Ви живете не в столиці і навіть не у великому місті, процес збору первинної інформації може ускладнитися. В такому випадку, спробуйте витягти максимум інформації з місцевих бібліотек, Інтернету, а потім приїжджайте у "творче відрядження" в столицю.

У процесі відбору літератури слід дотримуватися тематики дослідження. Часто обсяг літератури з теми може бути таким, що для повного ознайомлення з ним необхідні роки, після закінчення яких з'ясується, що за цей час вийшли нові праці і т. д. Тому слід зосередитися на головному. І хоча в більшості методичних вказівок подано рекомендації починати із загальних робіт, поступово просуваючись до матеріалів, які безпосередньо стосуються тематики дисертаційного дослідження, такий спосіб не можна визнати оптимальним. Надмірне захоплення читанням першоджерел призводить до збору зайвої інформації, сприяє засміченню розуму другорядними проблемами, гальмує процес роботи над дисертацією. Для економії часу аналіз доцільно починати з самих "перспективних" (нехай і на перший погляд) джерел, знайомство з якими в найбільшій мірі може стати в нагоді.

На щастя, в епоху Інтернету, ксероксів, сканерів і принтерів працювати з інформацією стало набагато легше. Навряд чи оптимально конспектувати (як це робилося раніше) кожну працю. До того ж при такому подвійному редагуванні (коли спочатку пишеться короткий конспект, а потім при використанні матеріалу на підставі цієї вже неповноцінної редакції робиться нова редакція) неминуче спотворюється первісний зміст. Подібні методи поступово відходять у минуле. Набагато швидше і зручніше потрібну інформацію знімати на ксерокс, причому відразу для всього дослідження. Частина з цієї "необхідної" інформації згодом може виявитися непотрібною, проте дисертанту не буде необхідності зайвий раз відволікатися на відвідування бібліотеки, заповнення вимог, очікування доставки докуметов зі сховища і т. п.

Ще більш прогресивним (але і більш дорогим) способом є отримання оцифрованих копій бібліотечних джерел (книги, монографії, статті, дисертації) дистанційно через Інтернет. При такому підході служби електронної доставки документів (ЕДД) отримують від читача замовлення і виконують переклад бібліотечного джерела (наприклад, книги або дисертації) в електронну форму, а потім висилають оцифровану копію у вигляді файлу (файлів) електронною поштою або розміщують на FTP-сервері. Отримані копії замовник може як роздрукувати на принтері, отримавши повний аналог ксерокопії, так і розпізнати в програмі FineReader (або аналогічних) і отримати в результаті текст в редагованому форматі .doc, .docx (Microsoft Word).

Звичайно, електронні копії - це порівняно не найдешевший спосіб отримання необхідного матеріалу. Однак навіть при такій ціні послуга залишається привабливою для віддалених замовників, для яких відвідування столичних бібліотек викликає значні витрати на організацію поїздки та перебування.

Маючи на руках добірку матеріалів дисертант може приступити до цілеспрямованих досліджень, менше відволікаючись на рутинну роботу. Крім того, за наявності достатнього для дослідження матеріалу може настати момент психологічної впевненості і праця над дисертацією, можливо, вже не буде здаватися такою непосильною, а терміни, відведені на наукову роботу, такими маленькими.

Слід однак зауважити, що робота із зібраним матеріалом може бути неефективною і важкою, якщо цей матеріал не систематизувати.

Способи систематизації можуть бути різні. Наприклад, можна систематизувати матеріал, розклавши його по стопках (папках, швидкозшивачах, скриньках столу тощо) відповідно до підпунктів плану. При такому підході в кожен конкретний день роботи над дисертацією ви будете працювати не з усім матеріалом, а, наприклад, з 1/10 його частиною, що дуже зручно. Найбільш важливі моменти в зібраному матеріалі замість стомлюючого конспектування можна виділити маркером, різнокольоровими ручками, закладками, зробити позначки на полях, записавши лише короткі пам'ятки в робочому блокноті.